Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куйовдити

Куйовдити, -джу, -диш, гл. 1) Всклокочивать. 2) Мести (о мятели). А що, Петре, чи далеко заїдемо? бач, яка хуртовина! бач, як куйовдить. О. 1861. V. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЙОВДИТИ"
Джижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Летять яничари на конях скажених. Як бджоли джижчать їх кулі. Морд. (Млр. л. сб. 89).
Затума́нити, -ся. Cм. затуманювати, -ся.
Обіськати Cм. обськавати.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Поряджати, -джа́ю, -єш, гл. = порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати. МВ. (О. 1862. III. 49).
Посвячувати, -чую, -єш, сов. в. посвяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Посвящать, посвятить, освятить. Як будете посвячувати, посвятіть і моє. Чуб. V. 805. Посвятить хату. Рудч. Ск. І. 92.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.
Тіснісічкий, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЙОВДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.