Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта.
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Намітчи́на, -ни, ж. = намітка (плоховатая). Завернула пані білу намітчину. Ум. намітчи́нка.
Напува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напоїти, -пою, -їш, гл. 1) Поить, напаивать, напоить. Напувала нас солодкими медами. Возик коня напував. Напій, напій, чорнявая, сірії , воли! 2) Пропитывать, пропитать что-либо жидкостью. Я вже ремінь добре напував дьогтем.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Поп'ястися, -пнуся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп'явся. Черв'як... поп'явся. Шлях... гадюкою поп'явся вгору. На мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонко, як павутиння, волоссячко.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ.
