Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кузка

Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЗКА"
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.  
Мерцвя́, -вяти, с. Мертвецъ. Встрѣчено только у Гребинки въ переводѣ Пушкинской Полтавы: І дівка блиснула в подушки зовсім, мовляють, як мерцвя. Греб. 343.
Натрутити Cм. натручувати.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.