Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужіль

Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный ленъ, приготовленный для пряденія. Кужіль м'якого льону на жердці. МВ. (О. 1862. III. 57). Дали кужелю прясти. ЗОЮР. II. 23. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти. Чуб. V. 76. дим кужілем. Дымъ клубами. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛЬ"
Безувірство, -ва, с. 1) Неправовѣріе, нехристіанская вѣра, преимущ. мусульманство. Гидке, поганське, темне безувірство. К. ЦН. 296. 2) Жестокость, безсердечіе.
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Погаснути Cм. погасати.
Понамордовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Намучиться, устать (о многихъ).
Реєстер, -стру, м. Реестръ, списокъ. Запиши, Миколо, у реєстер (козака). Шевч. 170.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.