Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь?
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Зато́чувати, -чую, -єш, сов. в. заточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Закатывать, закотить. Ой деж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози. Заточи воза в клуню. 2) — в пику. Ударить по лицу, дать въ морду.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Пополуднувати, -дную, -єш, гл. Пополдничать.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить.
