Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужілка

Кужілка, -ки, ж. 1) = кужівка. Части кужілки: шестикъ — стебло, вставляется въ кружок или хрест (накрестъ сбитые два деревян. бруска); верхняя часть стебла называется шпеньок; она болѣе тонкая и кужіль сперва навертывается на трубочку, а затѣмъ эта трубочка надѣвается на шпеньок. Черниг. у. Оддай людям жінку, а сам труби в кужілку. Ном. № 4753. 2) Пѣсня при пряденіи? Не їж мене, вовчику-братіку, тут, — лучче сідай на мене, то я тобі кужілки заспіваю. Рудч. Ск. І. 8. Ум. кужілочка. Зробіть мені, діду, кужілочку і веретенечко. Рудч. Ск. II. 33. Нехай вона ранесенько не встає, кужілочки густенько не в'є. Чуб. V. 800.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖІЛКА"
Бижба, -би, ж. Божба. Кв. (Желех.).
Запи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. запили́ти, -лю́, -лиш, гл. Запыливать, запылить.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні. Шух. І. 222.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.
Скошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скоситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Скашиваться, быть скошеннымъ косою. 2) Перекашиваться, перекоситься, скашиваться, дѣлаться, сдѣлаться косымъ. Конст. у. 3) Только сов. в. ? Свихнуться, сойти съ ума. Г. Барв. 79. Ти зовсім скосилася! — з серцем промовила дядина. Г. Барв. 86.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід. О. 1862. V. Кух. 33.
Схованець, -нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця. О. 1861. X. 51.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.