Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства.
Неґречність, -ности, ж. Неучтивость, невѣжливость.
Недобре нар.
1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням.
2) Зло.
3) Невкусно.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Позапитувати, -тую, -єш, гл. Спросить (многихъ).
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
