Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кужелина

Кужелина, -ни, ж. = кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖЕЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЖЕЛИНА"
Винотока, -ки, ж. Точило для выжимки винограднаго сока. Чоловік викопав винотоку. Єв. Мр. XII.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки. Вх. Зн. 17.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Розбазар'я, -р'я, с. Окончаніе базара. В той день був зранку базарь, так уже к тій порі одходив, — так було вже на розбазар'ї. Павлогр. у.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. ) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЖЕЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.