Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кука

Кука, -ки ж., дѣтск. Вошь. Ном. № 4762. О. 1862. IX. 119. дати куну в руку. Дать взятку. Чуб. І. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКА"
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці. Гол. II. 57.
Доступа́тися, -па́юся, -єшся, сов. в. доступи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю Божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Корити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
Письмечко, -ка, с. Ум. отъ письмо. А тут і письмечко... не відгадаю від кого. О. 1861. VII. 4.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося. Н. Вол. у.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались. Котл. Ен. VI. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.