Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попування

Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАННЯ"
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть. Ном. № 12225.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Приглушити Cм. приглушувати.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.