Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Искряний, -а, -е. Искрящійся. Искряні очі.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Одностеблий, -а, -е. Съ однимъ стеблемъ. Пшениця одностебла.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Посміт, -ту, м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна.
2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Сонливий, -а, -е. Сонливый. Сонливого добудишся!
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу.
