Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батькувати

Батькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..». Рудч. Ск. II. 7. 2) Быть отцемъ. Мил. 210. Быть посаженнымъ отцемъ. 3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати... ЗОЮР. І. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКУВАТИ"
Витискатися, -скаюся, -єшся, сов. в. витиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протискиваться, протиснуться, пролѣзть. Намащуся я солониною та витиснуся і щелиною. Гол. І. 147.
Вірую Символъ вѣры. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Вірую. Ном. № 12962.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Поскінний, -а, -е. = плоскінний.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.