Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш.
Допра́ти Cм. допірати.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку.
Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Розмова моя люба та мила. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. До любої небоги нема далекої дороги. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. Там така любісінька дитина.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Пороздягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Раздѣться (о многихъ). Пороздягалися, давай усі топтатись (у потоці) та шукати.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.
Шуляк, -ка, м.
1) = шуліка. Як я не бачу, де випускаю курчата, так щоб не бачив їх шуляк.
2) = шулик 2. Уже у вашій капусті й шуляки.
3) = шульок = шулка.
4) Названіе вола съ рогами нагнутыми внизъ такъ, что концы ихъ опускаются ниже лба. Ум. шулячо́к.