Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2) мн. вольности. Запорожскія земли.
Ді́тоньки, -ньок, ді́точки, -чок, Ум. отъ діти.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Зага́льність, -ности, ж. Все вообще; всеобщность; совокупность.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут!
Кришталевий, -а, -е. Хрустальный. Заправлю горілки в кришталевій пляшці. Великі бризки кришталевим стовбом стрибали догори. Срібні, золоті і кришталеві кубки.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Опасть, -ти, ж. На деревьяхъ: снѣгъ, иней замерзшій. Cм. ожеледець.
Скарбівня, -ні, ж.
1) Казначейство. Повітова скарбівня.
2) Сокровищница. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
