Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Вимолити, -лю, -лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.
Каблук, -ка, м. 1) Дуга, часть окружности. 2) Снарядъ для спугиванія рыбы, состоящій изъ дуги, концы которой соединены доской, оканчивающейся зубьями въ видѣ гребня; бороздя дно, эти зубцы спугиваютъ мелкую рыбу, попадающую въ поставленную раньше сѣть. Дуга наз. каблук, доска съ зубьями — гребінь. . 3) Лука въ сѣдлѣ. Cм. облук.
Купинястий, -а, -е. Поросшій кустами травы; кустистый.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат.
Росколихуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. росколихатися, -хаюся, -єшся и колишуся, -шешся, гл.
1) Раскачиваться, раскачаться.
2) Разойтись, развеселиться. Росколихались наші дівчата.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L.
