Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Біловусий, -а, -е. Съ бѣлыми, свѣтлыми усами. Ум. біловусенький.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться.
Потискати, -ка́ю, -єш, сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Мороз потис. Сильный морозъ. Мороз... як потиснув.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Регіт, готу, м. Хохотъ. О, сміху було! хлопці аж кишки порвали од реготу. Аж лящить жіночий регіт. Там такого реготу, аж стіни гудуть.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
