Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівожити

Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. ІІ. 110. 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Кошлатий, -а, -е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Перелазок, -зка, м. Ум. отъ перелаз.
Приговір, -во́ру, м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Трембіта, -ти, ж. Музыкальный инструментъ гуцуловъ — длинная, около 3 метровъ, деревянная труба; узкій конецъ называется пищо́к, широкій — голосник, а расширенная часть инструмента голосни́ця. Шух. І. 72. Ум. трембі́тка, трембі́точка.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.