Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівожити

Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Ди́нда, -ди, м. Шатунъ.
Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный. Міусск. окр.
Квасок, -ску, м. Ум. отъ квас. 1) Квасокъ. 2) Щавель. 3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. І. 12.
Лушпа́, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. Вх. Зн. 34. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого. Конст. у.
Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено. Н. Вол. у.
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Шевч. Приліг на возі. Г. Барв. 14. Спочити прилягла. Гліб. 2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Чуб. V. 69. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла. Чуб. V. 270. 3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його. Мет. 66.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.