Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батувати

Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТУВАТИ"
Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вигідливий, -а, -е. Удобный.
Доспі́лий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2. Харьк. г.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила. Чуб. V. 727.
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру. Шейк.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.