Відговорювати, -рюю, -єш, відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись.
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. А де твої, дочко, картатиї плахти?
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови.
2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.
