Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попелюха

Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХА"
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Дом, -му, м. = дім. Чуб. ІІІ. 177.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща. МВ. (О. 1862. III. 62).
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші. Мт. X. 41.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕЛЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.