Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попелюха

Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕЛЮХА"
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Захурчаты, -чу, -чышъ, гл. Покатиться съ шумомъ. Дныще захурчало ажъ на горнице. Левиц. І. 47.
Поваження, -ня, с. Уваженіе. Придбала тобі і чести, і радости, і поваження. Кв.
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля. Ном. № 246.
Розцвісти, -ся. Cм. розцвітати, -ся.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Мил. 132. Ой запрягай свекрові коні. Мет.
Швидкома нар. На скорую руку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕЛЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.