Версовик, -ка, м. Лошонокъ, родившійся поздней осенью.
Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить.
Жва́ти, -жую́, -є́ш, гл. Жевать.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ.
Поослабати, -баємо, -єте, гл. Ослабнуть, держаться непрочно. Поослабали трубки.
Ряст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. б) Corydalis solida Smith. в) Scilla bifolia L. г) — білий. Corydalis cava Schveig et Koerth. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. топтати ряст — жить, не топтати рясту — умереть. Мабуть уже йому рясту не топтати. Не довго з того часу стара ряст топтала — через тиждень, чи що, й умерла.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
