Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Зани́зування, -ня, с. Способъ вышиванья, при которомъ нитка продѣвается сквозь полотно постоянно въ одномъ направленіи и узоръ получается съ обѣихъ сторонъ ткани.
Квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у.
2) = підра 1.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші?
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять.
