Воріття 2, -тя, с. Возвратъ, возвращеніе. Є каяття, та нема воріття. Cм. вороття.
Гарматій, -тія, м. = гармаш.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Загля́нути Cм. заглядати.
Одягти, -ся. Cм. одягати, -ся.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу.
2) Портить, испортить.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя.
Сват, -та м., мн. свати и сватове.
1) Отецъ зятя пли невѣстки; сватами называются прежде всего родители мужа ло отношенію къ родителямъ жены и наоборотъ, а затѣмъ, въ такомъ же отношеніи, и ближайшіе родственники супруговъ. Онисько мені сват, бо мои сестра ла його братом.
2) сватами взаимно называются совершившіе между собою какую-либо коммерческую сдѣлку.
2) Также и свато́к. Желѣзный стержень внутри ткацкаго челнока, на которомъ вращается шпулька съ нитками. Ум. и ласк. сватко, свато́к, свато́чок, сватонько, сватуньо. Ви, сватуню, будете ще довго, довго жити. За исключеніемъ свато́к и свато́чок, употребляются лишь въ двухъ первыхъ значеніяхъ.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин.
