Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баламутка

Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Чуб. V. 405. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 526. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. Черниг. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТКА"
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. Шух. І. 180, 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть. Шух. І. 236.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Индюр, -ра, м. = индор. Вх. Лем. 421.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Укорити Cм. укоряти.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАМУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.