Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баламутка

Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Чуб. V. 405. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 526. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. Черниг. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТКА"
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик. Сим. 230.
Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.
Збайду́жіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться равнодушнымъ. Климкович. (Желех.).
Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Неділенька, -ки, неділечка, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести. Браун. 36.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Цундрій, -рія, м. Оборвышъ, крайній бѣднякъ. Желех.
Шолгун, -на, м. = шовкунець = токмачка. Вас. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАМУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.