Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баландіти

Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАНДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАНДІТИ"
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Пописати Cм. пописувати.
Річенька, річечка, -ки, ж. Ум. отъ річка.
Роскохатися, -хаюся, -єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть. МВ. (О. 1862. III. 40).
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Холоднісінько нар. Холоднехонько, совершенно холодно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАНДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.