Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці.
Лакомити, -млю, -миш, гл. Кормить лакомствами.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого.
