Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький.
2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна.
3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Сьогодні важний задамо бенкет. Ум. важненький.
Виштапувати, -пую, -єш, гл.
1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок?
2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло.
Дорахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Досчитаться.
Закружи́ти, -жу́, -жиш, гл. Закружить, начать двигаться (летать и пр.) кругами. Борон смерти де закружить.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась.
Погребти Cм. погрібати.
Поштарський, -а, -е. Принадлежащій поштарю.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл.
1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега.
2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. До роботи приганя, а про їжу не спита.
Чичмаря, -рі, ж. Мелкій дождикъ.
