Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Ум. буковинчик.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь.
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Малоси́лля, -ля, с. Малосиліе.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Муля́р, -ра́, м. 1) Каменщикъ. Муляр додому, а мур додолу. 2) = маляр. Треба мені, друг мій, муляра нанять, твоє біле личенько та й намалювать.
Утаскатися, -каюся, -єшся, гл. Залѣзть, влѣзть. Учора я в болото втаскалася. Поставив чоловік під Великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт.
Утопити, -плю, -пиш, гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Утопив свій маєток в животі. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Судять мене сусідоньки, що я заміж не пішла.... Не хочеться за ледащо втопить головочки. Благочинніш добре знав, що жениха не знайдеться, бо всі знали Касю, а мав надію, що архирей.... скаже кому женитись, то хто небудь і втопить свою голову.
