Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баланда

Баланда, -ди, об. 1) Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ. Желех. 2) Вздорный болтунъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАНДА"
Бочонок, -нка, м. = варило.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. Cм. корчів.
Косятинець, -нця, м. Родъ растенія. Черниг.
Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Пісня, -ні, ж. Пѣснь, пѣсня. Наша дума, наша, пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ум. пісенька, піснечка. Мет. 151.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть. Чуб. І. 295.
Хихотатися, -чуся, -чешся, гл. Хихикать, смѣяться. Щось за ним іззаду ніби хихочеся. ЕЗ. V. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.