Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Куріння, -ня, с. Куреніе (табаку). А аже мені це куріння ввірилося! Геть з хати, усю хату запоганив своїм тютюном!
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Перемага, -ги, ж. = перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь.
Спуховистий, -а, -е. = спуховий. Спуховиста палка.
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной.
Сукно, -на́, с. Сукно. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Ум. суконце.
Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать.