Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балувати

Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛУВАТИ"
Дітя́чий, -а, -е. = Дитячий.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток. О. 1862. IV. 82.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Утинати, -наю, -єш, сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. АД. І. 135. Десять разів міръ, а раз утни. Посл. Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Ном. № 1207. утя́ти до гапликі́в. Плохо сдѣлать, сказать невпопадъ. Ном. № 12469. 2) Только сов. в. Нарубить, срубить извѣстное количество. Підіть ви. братоньки, сосноньки втніть, аби наш коровай красно ся впік. Гол. IV. 313. 3) Только сов. в. Нанести ударъ, попасть выстрѣломъ. Не втнеш, Аврааме, Ісаака, бо порох замок. Ном. № 5456. Не втнеш Каїн, Абля, бо тупая шабля. Ном. № 5458. 4) Только сов. в. Сдѣлать, смастерить. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Ном. № 13953. Утяла мама милая, що й на світ стидно. Ном. № 7570. Ей нуте, косарі, бо нерано почали! — Хоть нерано почали, та багато утяли. Мет. 314. Молебень же втяли Еолу. Котл. Ен. IV. 12. утяв дядя на себе глядя — плохо сдѣлалъ; то-же значеніе: утяла, аж пальці знати. Грин. І. 244. 5) Только сов. в. Запѣть, заиграть съ жаромъ. Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули. Шевч. 47. З кишені витягнув сопілку, да як утне! Греб. 373. 6) Только сов. в. Понить, догадаться. Язиком дивним нам сокочуть, і ми їх мови не втнемо. Котл. Ен. IV. 27. Мабуть підсудок? — Ні! — Так лев? — Ні! — Так мішок з дукатами? — Ні, ні! — Так папорті цвіток? — Але ж! — Так з нами хрестна сила, мабуть вона полубіса вродила. — Не втяв. Греб. 373.
Шпувати, -шпую, -єш, гл. 1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує. Волч. у. 2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує. Котл. Ен. II. 7. 3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її. Ном. № 13927. 4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.