Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балувати

Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. Мил. Св. 61. О. 1861. X. 38. МУЕ. ІІІ. 161. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Вх. Уг. 226. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине. Фр. Пр. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛУВАТИ"
Ара́нда, -ди, ж. и пр. Cм. оранда и пр.
Безпосередний, -а, -е. Непосредственный. Желех.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Ля́снути Cм. ляскати.
Позалатувати, -тую, -єш, гл. Наложить заплаты.
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Желех. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.