Веретінце Cм. веретенце.
Зажовті́ти Ті́ю, -єш, гл. Зажелтѣть. Ой чиє ж то поле зажовтіло, стоя?
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Молитве́ник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Потомок, -мка, м.
1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків.
2) соб. Потомство. Свій потомок поучу. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки).
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати.
