Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Весело не засміється, не гляне. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя!
Кахкати, -каю, -єш с. в. кахнути, -хну, -неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Кахнула утка — на морі чутка.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Приїмиця, -ці, ж. Пріемъ, угощеніе. Встаючи послі вечері: Встаньте, братя, підведітся, зійміт шапочки, поклонітся наперед Богу, господареві, господинонці і всій родинонці і тим пишним кухарочкам за соли посолінє, за добрую волю, за пана молодого і за приїмицю єго.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля.
Упаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. упаскудити, -джу, -диш, гл. Загаживать, загадить, запачкивать, запачкать.
