Бесіжник, -ка, м. Раст. a) Paris quadrifolia. б) — огородний. Malva.
Гикавий, -а, -е. Заикающійся.
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». 2) Побыть, пробыть. Погуляла дівчиною років зо три. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.
Поткнутися Cм. потикатися.
Розломлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розломитися, -млюся, -мишся, гл. Разламываться, разломиться.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Не розчовпну, що ти пророчиш.
Стелюга, -ги, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободъ.
2) мн. Козлы для продольной распилки бревенъ на доски и пластины.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
