Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.

Бруква, -ви, ж. Раст. Брюква, Brassica oleracea. Вх. Пч. II. 29. Шух. І. 142. Їдять брукву, а лушпайки кидають. Чуб. II. 250. Ум. бруківка, бруквичка.

Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.

Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. МВ. ІІ. 190. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. Грин. III. 512. заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Левиц. І. 21. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. Грин. III. 429. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Чуб. III. 393. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Чуб. V. 108. Я заведу тебе до нас. Г. Барв. 241. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. Вас. 151. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. Cм. варстат. Вас. 166, 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). Славяносерб. у. — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... О. 1861. XI. Кух. 34. 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. Левиц. Пов. 225. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). Сумск. у. 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. Федьк. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Рудч. Ск. І. 131. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Гліб. 58. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Чуб. V. 1020. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. заве́сти поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. Н. Вол. у. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Стор. I. 133. Завели вдвох пісеньку. Г. Барв. 198. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. Федьк. I. 24. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. Млак. 76. 12) так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай. Вас. 212.

Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.

Мале́ньство, -ва, с. 1) Малолѣтство. з мале́ньства. Съ малолѣтства. 3 маленьства він слабів. Н. Вол. у. 2) Малютка, крошка.

Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.

Обкручувати, -чую, -єш, сов. в. обкрути́ти, -чу́, -тиш, одн. в. обкрутну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Окручивать, окрутить, окрутнуть вокругъ чего, обвертывать, обвернуть, обмотать, кругомъ обвязать. Його вхопив страшний камінь Крутько (на дніпрових порогах) й обкрутив кругом себе. Левиц. Пов. 351. Показуючи застромлену в рукаві голку, обкручену ниткою. Стор. І. 185.

Облічити, -чу́, -чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.

Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.