Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистинати

Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТИНАТИ"
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Кизяк, -ка, м. = кізяк.
Пашнина, -ни, ж. Хлѣбное зерно.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Понашкоджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и нашкодити, но во множествѣ.
Прихідцями нар. Урывками.
Сміло нар. Смѣло.
Усмішка, -ки, ж. = у́сміх. До смерти не забуду його погляду, його усмішки. Стор. II. 215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.