Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вистояти

Вистояти, -ся. Cм. вистоювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСТОЯТИ"
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Відпрохувати, -хую, -єш, сов. в. відпрохати, -хаю, -єш, гл. = відпрошувати, відпросити.
Гладишечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Кайора, -ри, ж. Плоскодонная лодка. Вас. 151.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Пропалити Cм. пропалювати.
Роскублитися, -блюся, -лишся, гл. 1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста. 2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.