Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розшибатися

Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШИБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗШИБАТИСЯ"
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Ковач, -ча, м. = коваль. Вх. Зн. 26.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Ласкавець, -вця, м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивець, благодѣтель. 3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.
Ластівеня, -ня́ти, с. = ластів'я. Ум. ластівеня́тко. Желех.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Грин. III. 397. Не довго я у свого батечка набувся. Федьк. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 3) Въ Посл.: Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. Ном. № 5680. 4) Пить, напиться (водки). Шух. І. 41.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Совгалка, -ки, ж. = совганка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗШИБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.