Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Ум. війка.
Галахура, -ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовна го званія или его домочадцевъ.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя.
Червінка, -ки, ж.
1) Кровавый поносъ, дизентерія.
2) Брюшной тифъ.
3) Родъ рыбы: Leuciscus-erythrophtalmus.
