Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчухрати

Розчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧУХРАТИ"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Гри́виця, -ці, ж. = Грива 3. Драг. 243.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша. Шух. І. 259. 151. Гол. Ол. 40. Мик. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧУХРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.