Джер, -ру, м. Пойло.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить.
Комора, -ри и комо́ря, -рі, ж. 1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. ...Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Ти в коморі, я на дворі, — вийди, серце, злічим зорі. 2) Лавка. Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. 3) Таможня. 4) Cм. ритки. Ум. комірка, коміронька, комірочка. Ой в мене коморонька новая, в тій коморонці постілонька тісовая. Да мати гуляти да не пускала, да й у комірочку да й зачиняла. Крамарю, крамарочку, одчиняй комірочку та сип перець та канаперець.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Наверну́ти, -ся. Cм. навертати, -ся.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил.
Петрівський, -а, -е. = петрівній. День не петрівський, язик не попівський — по двічи говорити. Пішло уже мені, як з петрівського дня.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
