Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчолина

Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧОЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧОЛИНА"
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Ланва, -ви, ж. Желѣзо или веревка, которыми стельвага прикрѣпляется къ оси. Кіев. г. Погана була їзда: то посторонок урветься, і вони стануть, ув'язують; а тільки рушать, як, дивись, орчик відірвався, або ланва спала. Св. Л. 74. Также Чуб. VII. 405. Cм. стельвага.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. Чуб. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. КС. 1883. XI. 500. 3)голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Макс. Прийде ще з туги головою наложити. Лукаш. 128. Хто ворожить, той душею наложить. Ном. № 232.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Орлий, -а, -е. = орловий. Орле око. Шевч.
Підтрусити Cм. підтрушувати.
Повідходити, -димо, -дите, гл. Отойти (во множествѣ).
Риба, -би, ж. Рыба. Козак з бідою, як риба з водою. Ном. № 775. Держись берега, а риба буде. Ном. № 2058. Ум. рибка рибонька.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧОЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.