Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

інститутка

Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНСТИТУТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНСТИТУТКА"
Диво́висько, -ка, с. 1) Зрѣлище. З иншими приятелями на дивовисько пішов. 2) Удивительное явленіе.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск. г.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Округлість, -лости, ж. Круглота, шаровидность.
Позалежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Залежаться (о многихъ).
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.
Промахати, -ха́ю, -єш, гл. Расчистить поверхность воды прежде чѣмъ набрать. Ой у броду беру воду, да й не промахаю. Н. п.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНСТИТУТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.