Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іно

Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНО"
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Купцем нар. см. купець.
Малиня́к, -ку, м. = малинівка.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить. Вх. Лем. 463.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.