Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

інфимист

Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМИСТ"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ. Шух. І. 193.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Люблязно́ нар. = люб'язно. Котл. Ен. VI. 34.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туп-туп ніженьками, дзень-дзень підківками. Н. п.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНФИМИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.