Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ір

Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр. Мил. М. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІР"
Благополучно нар. Благополучно. Стор. І. 5.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ. Вх. Лем. 405.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Йолупеґа, -ґи, об. ув. отъ йолоп. Желех.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Нале́жний, -а, -е. 1) (до кого). Принадлежащій. 2) (кому́). Слѣдуемый, должный. 3) Надлежащій, приличный.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Описуватися, -суюся, -єшся, гл. Описываться.
Перелупий, -а, -е. 1) Раздѣленный на двое. Угор. 2) Двуцвѣтный. Угор.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.