Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пановитий

Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОВИТИЙ"
Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. Грин. III. 547.о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі. Камен. у.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Ромпасовий, -а, -е. О сапогѣ: съ двойной подошвой. Гол. Од. 14.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.