Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панонько

Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОНЬКО"
А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Бавка I, -ки, ж. Развлеченіе. Желех.
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Пороз'язувати, -зую, -єш, гл. = порозв'язувати.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне. МВ. ІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.