Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панонько

Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНОНЬКО"
Бабівщи́на, -ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Баталев, -ва
Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
Гайти ж. Дѣтск. Гулять. О. 1862. IX. 118.
Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Забавля́ти, -ля́ю, -єш, с. в. заба́вити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать, развлечь. Уродються великії віти забавляти маленькії діти. Мет. 271. 2) Замедлять, замедлить, задерживать, задержать.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.