Бігунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бігунець.
2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть.
Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик.
Бужина, -ни, ж. = бужанина.
Вівтарик, -ка, м. Ум. отъ вівтарь.
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади).
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Почки, -чо́к, ж. мн.
1) Внутренности (тѣла).
2) Зернышки тыквы.
