Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паніматчин

Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІМАТЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІМАТЧИН"
Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Лайняк, -ка́, м. 1) = лайлак. Харьк. 2) = лайняр. Вх. Лем. 431.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.
Угладити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гладкимъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угладив, як Бог черепаху. Мнж. 166.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Харьк. г. Чуманіє в голові. Лохв. у. 2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Лохв. у. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНІМАТЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.