Жеря́вий, -а, -е. Горящій, палящій, пламенный.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Полинчик, -ку, м. Раст. Gnaphalium arvense. L.
Проридати, -да́ю, -єш, гл. Прорыдать.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали.
2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
