Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паністара

Паністара, -ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. паністарочка. Ном. № 10207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІСТАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІСТАРА"
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Колоша, -ші, ж. = холоша. Ном. № 7225.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Попропиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Пропиться (о многихъ). Попропивались ми до голого тіла. K. ЦН. 227.
Противність, -ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. І. 133.
Скребло, -ла, с. Скребница.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНІСТАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.