Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Волічка, -ки, ж. Шерстяныя нитки для вышиванья, гарусъ.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Надриґа́нчик, -ка, м. Щеголь, франть. То шевчики, такі є надриґанчики, — як у місті.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Промаршалкувати, -ку́ю, -єш Пробыть извѣстное время маршалком.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.