Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паніти

Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. І. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНІТИ"
Биньо I, -ня = Биня. Желех.
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ капелюх.
Малю́чкий, -а, -е. Малю́хнийУг. Лем. 433.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Нівроку нар. Не сглазить бы. Бач як поправивсь, нівроку йому.
Перекраюватися, -ююся, -єшся, сов. в. перекраятися, -раюся, -єшся, гл. Дѣлиться, подѣлиться чѣмъ либо, разрѣзавъ его пополамъ. Одним яблучком та перекраймось. Грин. ІІІ. 336.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Шіснадцятий числ. Шестнадцатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.