Ворок, -ка, м.
1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один.
2) Небольшой мѣшочекъ со скошенной нижней частью такъ что внизу только одинъ уголъ, — служить для отдавливанія творога. Ум. ворочок. Висів під полом у ворочку сир. Йде хазяйка у комору та й тягне чого небудь ворочок.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Кубай, -бая, м. = куб 2.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные.
