Византійський, -а, -е. Византійскій.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Водовоз, -за, м.
1) Водовозъ.
2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити.
Ирчок, -чка, м. = ирджок.
Опалий, -а, -е. Опавшій.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! Таке молоде, а він поваживсь її брати. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.