Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суржик

Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУРЖИК"
Зашкрумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. = зашкарупіти (отъ тепла). Желех. Шух. І. 163.
Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились К. ЦН. 167.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ. Чуб. V. 694.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Шуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Шутить. Шуткує з неї. Г. Барв. 206. Шуткуй, глечичку, поки ушко відірветься. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУРЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.